Український актор, відомий широкому глядачу по фільму «Памфір» і топовий актор столичного театру ім. Івана Франка Іван Шаран знявся у картині CAPO польського режисера Роберта Квілмана. Він зіграв головну роль, колишнього легіонера французької армії. Режисер побачив Шарана в картині «Памфір» і після проб запропонував роль. Зйомки проходили в Варшаві та в передмісті.
Сюжет суворий і жорсткий: польська організація шукає в Колумбії, Гватемалі та Україні дешеву робочу силу. Новобранцям обіцяють соціальний пакет, гідну зарплату. А по факту робітники опиняються в жахливих умовах, де з ними поводяться як з рабами.
Персонаж Шарана Максим – колишній легіонер французької армії. Його вигнали через конфлікт на службі й він опинився в компанії найманих робітників. Випадково чи ні, але Максима помічає директор фірми, робить його своєю правою рукою і підіймає по кар'єрних сходинках. І ось Максим вже керівник: тримає робітників в страху, а вразі провини жорстко карає.
«До початку зйомок я відвідував польську тюрму, поспілкувався з охоронцями, також зустрічався з хлопцем, який служив у французькому легіоні, це було неймовірно, бо я дуже багато чого взяв від них для свого персонажа», – розповів Шаран.
За словами Івана, він познайомився з місцевими акторами: «Однією із моїх партнерок була акторка Аліяндра Харера, вона працювала з лауреатом двох премій «Оскар», мексиканським режисером Альфонсом Куароном у фільмі «Рома», також пощастило попрацювати з зіркою польського кіно Стаславом Станкевичем.
Заради цього фільму актору довелось вивчати іспанську: «Мені потрібно було вчити тексти моїх партнерів, адже по фільму вони всі говорять іспанською, тому я вивчив все, щоб розуміти, коли мені казати свій текст, і це було найважчим на початку, але я впорався».
Велике потрясіння актор відчув, коли вперше приїхав на так званий знімальний майданчик:
«Коли я побачив реальний гуртожиток, де в жахливих умовах проживали колумбійці та українці, в мене серце стислось. Я поспілкувався з українцями, які там живуть і працюють, їхні історії вражають і шокують, кожна – як окрема історія для фільму».
Також улюблений актор театрального режисера Давида Петросяна, який грає практично у всіх його виставах в театрі Франка, дізнався, що навіть в Польщі реагував на сповіщення повітряних тривог в Україні.
«Коли я приїхав до Варшави, вимкнув сповіщення, але все одно підривався в ночі з відчуттям тривоги. Одного разу пішов на виставу в місцевий театр, а коли вийшов і побачив, що на годиннику 23:15, то став швидко іти додому, щоб не потрапити у комендантську годину. Тільки потім зрозумівши, що її там немає.
За два тижні до повернення в Україну я дуже захотів додому, став відчувати себе самотнім у чужій країні, без своїх людей, без коханої людини, й це було дуже важко. Тож я радий такому кінодосвіду, але безмежно радий, що повернувся до дому», – зізнався Іван Шаран.
Прем'єра фільму відбудеться вже наступного року. Щоправда, спочатку картину планують презентувати на кінофестивалях у різних країнах.
Фото: Filip Trzaskowski
